Один із найчастіших запитів під час здійснення юридичного супроводу ресторанну бізнесу в Україні, з якими власники кафе, барів і ресторанів звертаються до нашого бюро, – як юридично коректно оформити діяльність закладу, якщо реалізацію страв здійснює ФОП на єдиному податку, а продаж алкогольних напоїв – інший ФОП на загальній системі оподаткування з ліцензією. У цій статті – розбір документів, які має мати кожен із підприємців, та особливостей оформлення відносин між ними, включно з договором про спільну діяльність.
Чому в одному закладі часто працюють два ФОПи
Ключове обмеження, яке визначає таку структуру, встановлене пп. 3 п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ): платники єдиного податку 1–3 груп не можуть здійснювати виробництво, експорт, імпорт і продаж підакцизних товарів. Виняток стосується лише роздрібного продажу пива, сидру, перрі (без додання спирту) та столових вин – цей асортимент ФОП 2-ї чи 3-ї групи продавати може. А от міцніші напої (віскі, коньяк, лікери) – ні. Тому заклади, які хочуть пропонувати повний алкогольний асортимент, найчастіше структурують діяльність через двох ФОП: один – на єдиному податку (реалізація страв, кухня), другий – на загальній системі оподаткування з ліцензією на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Документи ФОП 2-ї групи єдиного податку (реалізація їжі)
Для ФОП 2-ї групи, який здійснює продаж страв і напоїв власного виробництва, необхідний такий пакет документів:
- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV;
- Витяг з Реєстру платників єдиного податку – на підставі ст. 299 ПКУ;
- Форма № 20-ОПП щодо об’єкта (приміщення), у якому здійснюється діяльність, – п. 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588;
- Облік доходів у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих сум – п. 296.1 ст. 296 ПКУ;
- РРО або ПРРО та документи щодо його реєстрації – ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР;
- первинні документи на придбання товарів (накладні, акти, чеки);
- документи щодо найманих працівників – за їх наявності;
- процедури, засновані на принципах НАССР, – обов’язок оператора ринку харчових продуктів відповідно до ст. 20–21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР.
Ліміт річного доходу для 2-ї групи єдиного податку встановлено пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ на рівні 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року. При переході на 3-тю групу межа зростає до 1167 розмірів мінімальної заробітної плати (пп. 3 п. 291.4 ПКУ).
Документи ФОП на загальній системі з ліцензією на алкоголь
Другий ФОП, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, працює на загальній системі оподаткування (спрощена система для цього виду діяльності недоступна) і повинен мати:
- витяг з ЄДР;
- облік доходів і витрат – відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ;
- первинні документи, що підтверджують господарські витрати та законне походження товару;
- РРО/ПРРО – відповідно до Закону № 265/95-ВР;
- ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX;
- документ на право користування приміщенням, у якому здійснюється торгівля;
- форму № 20-ОПП щодо відповідного об’єкта;
- документи оператора ринку харчових продуктів – за Законом № 771/97-ВР, якщо заклад одночасно є точкою громадського харчування.
Спільне приміщення кафе/ ресторану: окрема діяльність чи спільна
Сам факт роботи двох ФОПів в одному приміщенні закладу громадського харчування не перетворює автоматично таку співпрацю на «спільну діяльність» у розумінні цивільного законодавства. Тут принципово розрізняти дві ситуації.
ФОПи здійснюють окрему господарську діяльність
Якщо кожен ФОП фактично веде власний облік, самостійно закуповує товар і несе самостійну відповідальність, достатньо забезпечити:
- документальне оформлення права кожного ФОП на користування приміщенням (оренда, суборенда чи інша правова підстава);
- окремий облік доходів і витрат кожного підприємця;
- окремі РРО/ПРРО для розрахункових операцій;
- чітке розмежування товарів, коштів, працівників та відповідальності;
- подання форми № 20-ОПП кожним ФОП окремо.
ФОПи фактично здійснюють спільну господарську діяльність
Якщо ж підприємці об’єднують зусилля, кошти чи майно для досягнення спільної мети – наприклад, спільно закуповують продукти, ведуть єдину касу чи спільно наймають персонал, – у даному разі можуть виникають підстави для укладення договору про спільну діяльність відповідно до ст. 1130–1143 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Стаття 1130 ЦКУ визначає: за таким договором сторони зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися як з об’єднанням вкладів учасників (просте товариство), так і без об’єднання вкладів.
У договорі про спільну діяльність доцільно чітко визначити:
- розмір і форму внеску кожного ФОП;
- порядок користування приміщенням та обладнанням;
- хто здійснює закупівлю товарів і веде спільні справи;
- порядок розподілу доходів і витрат між учасниками;
- відповідальність сторін;
- порядок використання праці найманого персоналу;
- підстави та порядок припинення спільної діяльності.
Коли договір про спільну діяльність підлягає реєстрації у ДПС
Підпункт 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначає, що для цілей оподаткування ПДВ дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою в межах такої діяльності. Облік результатів такої діяльності веде платник податку, уповноважений на це іншими учасниками договору, — окремо від обліку власних господарських результатів.
Пункт 64.6 ст. 64 ПКУ передбачає, що на обліку в контролюючих органах повинні перебувати договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування, визначені ПКУ. Відповідно до п. 4.6 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, взяття договору на облік здійснюється шляхом подання уповноваженою особою за формою № 1-ОПП разом із реєстраційною заявою платника ПДВ (або заявою про реєстрацію платника акцизного податку) та копією самого договору.
Ключовий критерій обов’язкової реєстрації – обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за договором: якщо загальна сума постачання товарів/послуг, пов’язаних із виконанням договору, перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ) протягом останніх 12 календарних місяців, договір підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ з одночасним взяттям на облік — за правилами ст. 181–182 розділу V ПКУ. Якщо обсяг операцій менший за цю суму і сторони не бажають добровільної реєстрації платником ПДВ, договір на облік у ДПС не береться, а кожен учасник самостійно виконує обов’язки платника податків. Окрема підстава для обов’язкового обліку договору – здійснення в межах спільної діяльності операцій з реалізації пального або спирту етилового, які оподатковуються акцизним податком за розділом VI ПКУ.
Додатково: посилений банківський контроль з 2026 року
Власникам новостворених та тривалий час неактивних ФОПів варто враховувати посилення банківського контролю за операціями клієнтів, яких банк за результатами власної оцінки відносить до підвищеної категорії ризику. Мета такого контролю – виявлення фіктивного / дробленого бізнесу та рахунків, що використовуються для транзиту коштів замість реальної господарської діяльності, а не запровадження автоматичних лімітів для всіх підприємців. Орієнтовні межі вихідних переказів для ризикових новостворених/неактивних ФОПів: 1-ша група — до 600 тис. грн на місяць, 2–3-тя групи — до 3 млн грн на місяць; з 14 листопада 2026 року ці показники знижуються до 400 тис. грн та 1 млн грн відповідно. Для підтвердження реальності діяльності банк може запитати договори з контрагентами, акти виконаних робіт, податкову звітність, документи щодо персоналу, оренди та закупівель — тому власникам закладів громадського харчування варто заздалегідь підтримувати повний і актуальний пакет первинних документів.
Що варто зробити власнику закладу до відкриття
- Визначити модель структурування – окрема діяльність двох ФОПів чи договір про спільну діяльність – виходячи з фактичного характеру відносин між підприємцями.
- Підготувати повний пакет документів для кожного ФОП відповідно до обраної системи оподаткування (розділи 2–3 цієї статті).
- Оформити правову підставу користування приміщенням для кожного суб’єкта господарювання та подати форму № 20-ОПП.
- За потреби укладення договору про спільну діяльність – оцінити, чи перевищує (або перевищить) обсяг оподатковуваних ПДВ операцій поріг у 1 млн грн, і підготувати документи для взяття договору на облік у ДПС.
- Забезпечити впровадження процедур НАССР та наявність усіх дозвільних документів оператора ринку харчових продуктів.
⚖️ Плануєте відкрити кафе, бар чи ресторан або вже працюєте через кількох ФОПів?
Адвокатське бюро «Лотиш і Партнери» здійснює юридичний супровід HoReCa-бізнесу: допомагаємо обрати та оформити правильну та безпечну модель роботи закладу, перевіряємо структуру взаємовідносин між ФОПами, питання користування приміщенням та земельними ділянками, РРО/ПРРО, ліцензування алкоголю та, за необхідності, готуємо договори про спільну діяльність, інші необхідні правові документи.
📅 Запишіться на консультацію: залиште заявку на сайті або зателефонуйте – ми проаналізуємо вашу ситуацію та запропонуємо оптимальну юридичну структуру для вашого закладу.