Одним із найактуальніших і найнебезпечніших питань для українського бізнесу сьогодні залишається так зване «дроблення бізнесу» – практика, яку одні підприємці вважають законним інструментом податкового планування, тоді як держава дедалі частіше кваліфікує її як схему ухилення від оподаткування зі всіма правовими наслідками.
У 2025–2026 роках, в умовах воєнного стану та посилення фіскального тиску, ця тема набула нового виміру. Типологічне дослідження Державної служби фінансового моніторингу України «Ризики та загрози легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму в умовах військової агресії російської федерації – 2025» (далі – Типологія-2025) зафіксувало дроблення бізнесу як одну з ключових схем ухилення від оподаткування та легалізації злочинних доходів. Це суттєво підвищує правові ризики для підприємців, які використовують структури з фізичними особами-підприємцями (ФОП) на спрощеній системі оподаткування.
У цій статті ми розглянемо правову природу дроблення бізнесу, його ознаки, реальну судову практику, кримінальні ризики та практичні рекомендації для законного структурування господарської діяльності.
Що таке «дроблення бізнесу»: доктринальне тлумачення
Українське податкове законодавство не містить легального визначення поняття «дроблення бізнесу». Відтак його тлумачення здійснюється через сукупність норм Податкового кодексу України (далі – ПК):
- статті 15, 16 ПК – правовий статус платників податків;
- статті 291–300 ПК – умови застосування спрощеної системи оподаткування;
- підпункт 14.1.36 ПК – визначення підприємницької діяльності як самостійної, ініціативної, систематичної діяльності, що здійснюється на власний ризик.
У доктринальному розумінні дроблення бізнесу — це модель організації господарської діяльності, за якої формально незалежні платники податків діють у межах єдиного економічного циклу, координованого з єдиного центру. При цьому кожен учасник схеми позбавлений реального підприємницького ризику та самостійного економічного інтересу.
Державна податкова служба України (ДПС) трактує дроблення бізнесу як використання формально правомірних механізмів із метою досягнення протиправного результату – заниження податкових зобов’язань за відсутності реальної економічної мети, відмінної від податкової економії.
Ключова вимога, встановлена статтею 44 ПК, – платник зобов’язаний вести облік на підставі первинних документів, що відображають фактичні господарські операції, а не лише їх юридичну оболонку.
Типологія-2025: дроблення бізнесу як інструмент легалізації доходів
Особливого значення набувають висновки Типології-2025 Держфінмоніторингу, яка вперше системно описала схеми дроблення бізнесу не лише у контексті ухилення від оподаткування, а й у контексті легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Документ фіксує наступну схему: великі або середні прибуткові компанії штучно поділяються на десятки чи сотні ФОП, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Після того як один ФОП досягає граничного обсягу доходу (ліміту) відповідної групи платника єдиного податку — до схеми вводиться наступний.
Типологія-2025 описує конкретний приклад: Держфінмоніторингом виявлено схему, пов’язану з наданням незаконних послуг з ухилення від сплати податків та конвертації безготівкових коштів у готівку у великих обсягах. На рахунки групи ФОПів зараховувалися кошти від групи юридичних осіб як оплата за товар, після чого готівка знімалася в один і той самий час з одних і тих самих банкоматів — для уникнення порогових вимог фінансового моніторингу.
Інший задокументований кейс стосується 7 торговельних мереж у сфері техніки, електроніки та одягу, де діяльність була формально розподілена між 491 ФОП із загальним оборотом понад 4 млрд гривень. За результатами перевірок ДПС встановлено недоотримання бюджетом 668,5 млн грн ПДВ. Матеріали передано до Бюро економічної безпеки України (БЕБ).
Характерні ознаки схем дроблення бізнесу
Типологія-2025, а також практика податкового контролю дозволяють виокремити систему індикаторів, які використовуються для встановлення штучності поділу бізнесу:
Організаційні ознаки:
- спільні IP-адреси, електронні пошти, адреси реєстрації ФОПів;
- здійснення діяльності під однією торговою маркою (брендом, торговою мережею);
- спільні представники, бухгалтери, довірені особи та наймані працівники;
- спільне місце реалізації товарів та послуг (адреса магазину, інтернет-сайт);
- єдиний центр ухвалення рішень, який координує діяльність усіх ФОПів.
Фінансові ознаки:
- централізоване управління фінансовими потоками, що ставить під сумнів реальність господарських операцій у розумінні статті 83 ПК;
- штучний розподіл доходів для недопущення перевищення граничних обсягів, встановлених статтею 291 ПК для платників єдиного податку та статтею 181 ПК для обов’язкової реєстрації платником ПДВ;
- однотипні фінансові операції, ідентичні умови договорів із контрагентами.
Суб’єктний склад:
- залучення родичів засновників або рядових співробітників мережі як ФОПів;
- використання соціально вразливих категорій населення — студентів, пенсіонерів, ВПО, безробітних осіб;
- відсутність у ФОПів реального підприємницького ризику, що суперечить підпункту 14.1.36 ПК.
Виявлення таких ознак здійснюється в межах документальних та фактичних перевірок відповідно до статей 77–78 ПК. Доказову базу формують документи бухгалтерського обліку (стаття 44 ПК), відомості з відкритих реєстрів, банківські дані та матеріали фінансового моніторингу (стаття 83 ПК).
Податкова відповідальність: що загрожує бізнесу
У разі встановлення штучності поділу бізнесу, податкові органи можуть кваліфікувати таку поведінку як податкове правопорушення з відповідними фінансовими санкціями згідно зі статтею 123 ПК.
Основні наслідки для платника:
- донарахування податкових зобов’язань (ПДВ, податок на прибуток) за весь перевіряємий період;
- застосування штрафних санкцій у розмірі від 25 до 50 відсотків суми донарахованого зобов’язання;
- нарахування пені відповідно до статті 129 ПК;
- передача матеріалів до БЕБ або інших правоохоронних органів при виявленні ознак кримінального правопорушення.
Кримінальна відповідальність: стаття 212 КК та реальна практика
Коли йдеться про значні або особливо значні розміри ухилення від сплати податків, дроблення бізнесу може містити ознаки складу злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів).
Визначальне значення набуває доведення умислу: органи досудового розслідування мають встановити, що юридична множинність суб’єктів прикривала єдність економічного інтересу та була спрямована виключно на отримання податкової вигоди.
Хоча усталена практика обвинувальних вироків у справах, де дроблення бізнесу є центральним елементом обвинувачення, ще лише формується, вже сьогодні можна спостерігати відповідні судові рішення. Логіку органів досудового розслідування щодо кваліфікації відповідних господарських конструкцій відображено, зокрема, в ухвалах у справах № 308/782/26, № 726/4131/25, № 726/3819/25.
Резонансний кейс БЕБ у сфері фуд-ритейлу (2026 рік)
Детективи Територіального управління БЕБ у Закарпатській області завершили досудове розслідування щодо організованої злочинної групи, яка застосовувала схему дроблення бізнесу у мережі з 52 продовольчих магазинів.
Суть схеми: товари підакцизної групи (алкоголь, тютюн) реалізовувалися з використанням реквізитів ліцензованого товариства (оподатковувалися за ставками 18 % та 20 % ПДВ), тоді як продукти харчування та господарські товари продавалися у тих самих магазинах з використанням реквізитів майже 50 ФОПів – переважно родичів засновників або рядових співробітників мережі, які перебували на єдиному податку.
Через мережу ФОПів отримано прибуток понад 100 млн гривень, ухилення від сплати ПДВ і податку на прибуток склало понад 25 млн гривень. Підозру повідомлено двом засновникам, директору, бухгалтеру та виконавчому директору.
Показово, що товариство повністю відшкодувало несплачені податки та добровільно припинило реєстрацію більшості ФОПів. Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини 4 статті 212 КК скеровано до суду.
Цей кейс демонструє: навіть повне погашення податкового боргу не гарантує автоматичного закриття кримінального провадження – воно лише відкриває процесуальний шлях до звільнення від відповідальності.
Дроблення бізнесу та фінансовий моніторинг: нові ризики
Включення схем дроблення бізнесу до Типології-2025 Держфінмоніторингу означає суттєве розширення кола суб’єктів, які тепер зобов’язані звертати увагу на подібні операції. Банки, небанківські фінансові установи та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані передавати відповідні повідомлення до Держфінмоніторингу, якщо виявляють характерні ознаки:
- масову реєстрацію пов’язаних між собою ФОПів;
- транзитний характер руху коштів між ФОПами та юридичними особами;
- надмірні для статусу ФОПа обороти;
- концентрацію операцій у межах однієї торгової мережі.
Таким чином, джерелом кримінального провадження може стати не лише податкова перевірка, а й повідомлення банку про підозрілі фінансові операції — що суттєво підвищує ризики для бізнесу, який використовує подібні структури.
Де межа між законним і незаконним: практичні критерії
Ключовим питанням залишається: де закінчується законна мінімізація податкового навантаження і починається кримінально карана схема?
Відповідь криється у реальному змісті господарської діяльності кожного залученого суб’єкта. Законна структура передбачає, що кожен ФОП:
- Провадить діяльність на власний ризик – несе реальні підприємницькі ризики, зокрема ризик збитків та ризик відповідальності перед контрагентами;
- Самостійно визначає коло контрагентів і ціну своїх товарів чи послуг — не отримуючи обов’язкових вказівок від «центру»;
- Використовує власні ресурси — матеріально-технічну базу, персонал, приміщення;
- Не є організаційно інтегрованим у внутрішню структуру іншого платника податків;
- Дотримується граничних обсягів доходів, встановлених статтями 291 та 181 ПК, не здійснюючи штучного розподілу доходів між пов’язаними особами.
Рекомендації адвоката: як убезпечити бізнес
Якщо ваш бізнес використовує або планує використовувати структури з кількома ФОПами, необхідно провести правовий аудит із залученням кваліфікованих адвокатів. Зокрема, варто:
1. Провести юридичний аудит наявної структури. Перевірити, чи є реальна ділова мета для кожного суб’єкта в структурі, чи немає ознак централізованого управління та спільних ресурсів.
2. Забезпечити документальне підтвердження самостійності. Кожен ФОП має мати власні договори, окремі розрахункові рахунки, самостійно складені первинні документи, власну клієнтську базу.
3. Уникати «номінальних» ФОПів. Залучення родичів або найманих працівників у якості ФОПів без реального виконання ними підприємницьких функцій – найпоширеніша помилка, яка стає доказом фіктивності.
4. Контролювати оборот кожного ФОПа. Штучна ротація суб’єктів у момент досягнення граничного ліміту – класична ознака схеми, яку ДПС та БЕБ виявляють насамперед.
5. Провести превентивний юридичний аудит перед будь-якою реструктуризацією бізнесу. Це дозволить виявити ризики до початку перевірок і усунути їх у правовий спосіб.
Висновок:
Дроблення бізнесу перебуває у «сірій зоні» між допустимою мінімізацією податкового навантаження та кримінально карним ухиленням від оподаткування. Межа між ними визначається не формальними юридичними конструкціями, а реальним економічним змістом господарської діяльності кожного залученого суб’єкта.
В умовах воєнного стану та посилення контролю з боку ДПС, БЕБ і Держфінмоніторингу ризики для бізнесу, який використовує схеми штучного поділу, суттєво зросли. Типологія-2025 фактично легалізувала підхід, за яким дроблення бізнесу розглядається не лише як податкове правопорушення, а й як потенційний інструмент легалізації злочинних доходів — з відповідними процесуальними наслідками.
Превентивний юридичний аудит структури бізнесу сьогодні — дієва інвестиція у правову безпеку компанії та її власників.
Адвокатське бюро «Лотиш і Партнери» надає комплексний юридичний супровід бізнесу, включаючи податкові спори, захист у кримінальних провадженнях та структурування господарської діяльності відповідно до чинного законодавства України.
📧 Зв’яжіться з нами: office@lotysh.com
Стаття підготовлена з урахуванням норм Податкового кодексу України, Кримінального кодексу України, а також Типологічного дослідження Держфінмоніторингу «Ризики та загрози легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму в умовах військової агресії російської федерації – 2025».
-
Лотиш Андрій Михайлович - адвокат, керуючий “Lotysh & Partners”