Стягнення упущеної вигоди внаслідок війни з рф

Стягнення упущеної вигоди внаслідок збройної агресії рф 2022-2023рр. є вкрай актуальним питанням майже для усіх українських підприємств, оскільки кожен бізнес зазнав значних прямих чи непрямих збитків (зменшення доходів, втрата чи пошкодження активів, неотримання запланованих прибутків, втрата контрагентів і таке інше).

Станом на 2023 рік власники та керівники бізнесу готові йти до національних і міжнародних судів за захистом порушених прав внаслідок війни. Але на даному етапі виникає безліч запитань, – які підстави звернення до суду, нормативне регулювання упущеної вигоди, порядок розгляду спорів, чи можна стягнути неотримані доходи та ін.

У даному блозі постараємось висвітлити питання можливості стягнення упущеної вигоди саме в українських судах.

Нормативно-правове регулювання упущеної вигоди під час війни

Цивільний кодекс України:

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Постанова КМУ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. №326 затверджено «Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (далі- Порядок КМУ від 20 березня 2022 р. №326).

Відповідно до пп.18 п.2 вказаного Порядку, визначення шкоди та збитків здійснюється, зокрема, за таким напрямком:

• економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, – напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Згідно з цим же підпунктом:

• серед основних показників, які оцінюються зокрема є «упущена вигода підприємств недержавної форми власності».
• визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.

Відповідно до пп.19 п.2 Порядку КМУ від 20 березня 2022 р. №326 визначення шкоди та збитків здійснюється, зокрема, за таким напрямком:

• втрати установ та організацій (крім установ та організацій оборонно-промислового комплексу) – напрям, що включає втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна (крім втрат громадських будівель та споруд комунальної власності, які зазначені у підпункті 7цього пункту).

Згідно з цим же підпунктом:

• серед основних показників, які оцінюються є зокрема упущена вигода установ та організацій недержавної форми власності.
• визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.

Важливо додати, що відповідно до п.3 Порядку КМУ від 20 березня 2022 р. №326 переліки основних показників у межах кожного напряму не є вичерпними і можуть бути доповнені у методиках, зазначених у пункті 2 цього Порядку.

У відповідності до п.7 Порядку КМУ від 20 березня 2022 р. №326 судовими експертами під час визначення шкоди та збитків можуть застосовуватися методики проведення судових експертиз, які внесені до Реєстру методик проведення судових експертиз, методичні рекомендації тощо.

Методика визначення упущеної вигоди:

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 р. №3904/1223 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі – Методика від 18.10.2022 р. №3904/1223).

Відповідно до п.1  Методики від 18.10.2022 р. №3904/1223 ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб’єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі – збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб’єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб’єктів господарювання.

Варто звернути увагу на розділ IV Методики від 18.10.2022 р. №3904/1223  – «Методичні засади оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди (неотриманого прибутку)».

Згідно з п.1 вказаного розділу:

• Відповідно до цього розділу здійснюється визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності, корпоративні частки, об’єкти у матеріальній та нематеріальній формах, вартість яких визначається вартістю ЄМК, що створений на їх основі (об’єкти, асоційовані з бізнесом), тощо.
• Визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.
• У разі коли існують підстави пов’язувати виникнення упущеної вигоди з наслідками збройної агресії, але з причин інших, ніж заподіяння реальних збитків щодо майна власника (балансоутримувача, користувача), оцінка (визначення розміру) упущеної вигоди здійснюється з дотриманням Закону України«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», вимог міжнародних та національних стандартів оцінки, норм міжнародної оціночної практики, що склалася. У цих випадках звіт про оцінку (висновок експерта) повинен містити обґрунтування відхилення від положень цієї Методики.

Таким чином, діюче законодавств надає право українським підприємствам на відшкодування збитків у формі упущеної вигоди (завданих внаслідок військової агресії рф), та запроваджує відповідну методику для обрахунку даної упущеної вигоди.

Стягнення упущеної вигоди в українських судах

У даному разі слід зауважити, що стягнення упущеної вигоди в судовому порядку є непростим процесом, оскільки потребує формування специфічної і складної доказової бази.

Важливо додати, що практика доказування упущеної вигоди доволі давно сформована Верховним судом. Тож розуміючи власний стан справ з вже сформованою судовою практикою, можна реально оцінити шанси задоволення позову про стягнення упущеної вигоди.    

Звернемо увагу на важливі складові доказування, на які вказує Верховний Суд.  

У постанові від 13.12.2018 р. по справі №923/700/17  Верховний суд зазначив, що неодержаний дохід (упущена вигода) – це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб’єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

У постанові від 30.03.2021 р. по справі N 908/2261/17, Верховний суд зазначив, що пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов’язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов’язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

У цій же постанові Верховний суд звернув увагу на наступні ключові елементи та зазначив:

• Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що для застосування такої санкції як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:
• протиправної поведінки,
• збитків,
• причинного зв’язку між протиправною поведінкою і збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

• Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
• Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
• Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров’я тощо).
• Причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
• Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи – наслідком такої протиправної поведінки.
• Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб’єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб’єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі збитки є результатом власних комерційних прорахунків суб’єкта господарювання.

Додатково звертаємо увагу на сформовану у 2022 році судову практику, яка дає «зелене світло» позовам до рф про стягнення збитків, незважаючи на дію так званого міжнародного судового імунітету (Постанова Верховного Суду від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, Постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц).

Верховний Суд вважає, що у даному разі судовий імунітет не підлягає застосуванню, оскільки у протилежному випадку позивачі (в тому числі, українські підприємства) будуть позбавлені ефективного доступу для захисту своїх прав та інтересів. Крім того, на думку ВС, судовий імунітет російської федерації не може бути застосованим з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004).

ВИСНОВОК: Вважаємо, що на теперішній час є достатні правові механізми для можливості стягнення на користь українських підприємств збитків у формі упущеної вигоди (неотриманих доходів), завданих в результаті війни 2022-2023рр. У зв’язку з цим, рекомендуємо належним чином фіксувати факти завдання упущеної вигоди та подавати відповідні позови до українських судів.

• Лотиш Андрій Михайлович - адвокат, керуючий “Lotysh & Partners”
• Андрійченко Володимир Анатолійович - адвокат “Lotysh & Partners”