Стаття керуючого бюро “Lotysh & Partners”, адвоката Андрія Лотиша, у професійному спеціалізованому виданні «Бюлетень Асоціації адвокатів України / Ukrainian Advocates’ Association» 01 (56) 2024.
В умовах воєнного стану 2022-2024 рр., незважаючи на безпрецедентні виклики, пов’язані з повномасштабною війною, судова система України є надалі стійкою та спроможною звершувати правосуддя.
Також, попри активні бойові дії та тимчасову окупацію певних територій, пошкодження та руйнування приміщень, в яких знаходилися суди, і навіть загибель окремих суддів, загалом в Україні повноцінно забезпечується доступ громадян до справедливого правосуддя.
Водночас протягом цього періоду змінилося багато: зазнало суттєвих змін процесуальне законодавство, виокремився новий перелік пріоритетних для судового розгляду категорій справ, впевненими кроками проходить діджиталізація судів, що підкріплюється відповідним нормативно-правовим фундаментом. Крім того, можна відзначити все більш помітну інтеграцію України до європейського співтовариства, як наслідок, – адаптацію українського правосуддя до правових стандартів ЄС.
Зміна територіальної підсудності
Найперше, що було здійснене для забезпечення повноцінної роботи судів – це реалізація на практиці положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII 12.05.2015, – щодо можливості зміни територіальної підсудності судових справ у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан.
Відповідними рішенням Вищої ради правосуддя, за поданням Голови Верховного Суду, справи в судах, на території яких здійснювались активні бойові дії, передавалися до іншого відповідного суду, який найбільш територіально наближений (ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, в редакції закону № 2112-IX від 03.03.2022).
Зокрема, протягом 2022 року, у зв’язку із неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, територіальну підсудність змінили 135 місцевих та апеляційних судів, з них відновлено територіальну підсудність справ 50 місцевих та апеляційних судів (за офіційною інформацією, розміщеною на веб-сайті Судової влади України).
Водночас, на кінець 2022 року змінено (передано) територіальну підсудність справ 169 місцевих та апеляційних судів (з урахуванням судів, підсудність яких передано протягом війни, у період з 2014 по 2022 рік – 84 місцевих та апеляційних судів АР Крим, Донецької та Луганської областей), що становить понад 22 відсотки або більше п’ятої частини від загальної кількості місцевих та апеляційних судів.
Дистанційне правосуддя
Відправною точкою правосуддя без присутності сторін фізично в залі суду під час судових засідань було прийняття Верховною Радою ще до початку повномасштабних воєнних дій Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020. Також, про можливість участі сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції йдеться в ст.212 ЦПКУ, ст.197 ГПКУ та ст.195 КАСУ. Тобто, потреба у дистанційному правосудді назріла ще у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19.
У подальшому, зокрема в умовах повномасштабної збройної агресії рф, дистанційне правосуддя набуло ще більш важливого значення, забезпечуючи доступ до суду широким колам громадян та юридичним особам.
У зв’язку з цим, на теперішній час судді з розумінням ставляться до заяв про участь у засіданні онлайн. Крім того, для забезпечення такої можливості в судових залах було встановлено необхідне технічне оснащення для проведення судових засідань у режимі відеоконференцій.
«Електронний суд»
Це чи не найзначніший крок в діджиталізації українського правосуддя. І це вже не справа вибору. Адже з 18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» №3200-IX від 29.06.2023. Відтепер для осіб, які дотичні до правосуддя (адвокатів, нотаріусів, виконавців тощо) реєстрація електронних кабінетів у системі ЄСІТС або її окремій підсистемі є обов’язковою.
Натомість юридичним особам приватної форми власності, щоб мати змогу подавати до суду процесуальні документи, слід зареєструватися в системі до 20 лютого 2024 року. І це шлях до онлайн-документообігу, мінімізації ризиків, пов’язаних з відправленням кореспонденції судом та до суду, більшої міри поінформованості учасників судових справ.
Нові способи сповіщення та комунікації з судом
В результаті війни мільйони українців стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО) або навіть покинули країну. Відповідно, національним судам було дуже складно сповіщати учасників судового процесу про відповідні процесуальні події. Серед шляхів подолання цієї проблеми – введення альтернативних способів комунікації з судом. Зокрема, Державна судова адміністрація України наказом «Про затвердження Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі» від 23.01.2023 №28 запровадила надсилання судових повісток, повідомлень та викликів через Viber або SMS-повідомлення. Але для надсилання повідомлень таким способом потрібно попередньо отримати заяву особи.
При цьому, варто також звернути увагу на те, що в ряді випадків остання відома адреса реєстрації (перебування) відповідної сторони у справі може знаходитись на тимчасово окупованій території. З огляду на це судами практикується розміщення оголошень для учасників судових справ на офіційних веб-сайтах судів (з моменту розміщення такої інформації у наведеному порядку вважається, що відповідний учасник/ сторона належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи), що унормовано в ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014. Подібним чином також розміщується інформація про ухвалення відповідних судових рішень.
Обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень
Єдиний державний реєстр судових рішень був закритий для загального доступу 24 лютого 2022 року, в день, коли почалась збройна агресія російської федерації проти України.
Надалі, доступ до Реєстру реєстру судових рішень відновлено орієнтовно у червні 2022-го, але на теперішній час він є обмеженим, – такий доступ здійснюється в тестовому режимі. Як зазначено на головній веб-сторінці Реєстру, це зроблено з метою запобігання загрозам життю і здоров’ю суддів, учасників судового процесу.
Також варто зауважити те, що хоча у березні 2023 року на веб-сайті ДП «Інформаційні судові системи» було повідомлено про відновлення загального доступу до електронних примірників судових рішень у кримінальному судочинстві, – на практиці доступ до кримінальних справ у Реєстрі все-таки залишається також обмеженим.
Особливості застосування процесуальних строків
Питання номер один, що виникало буквально з моменту запровадження воєнного стану, – це оцінка поважності причин порушення процесуальних строків. При виникненні цього питання суди виходять з поточної ситуації в регіоні. При цьому судова практика свідчить про те, що загальний воєнний стан не впливає на перебіг процесуальних строків. Водночас, поважними причинами поновлення процесуальних строків може бути наявність обставин причинно-наслідкового зв’язку впливу воєнного стану на відповідну сторону/учасника судового процесу, що підтверджується необхідним сертифікатом ТПП України.
Також вживаними та поширеними варіантами продовження строків розгляду судових справ є, наприклад, подання до суду клопотань про відкладення розгляду справи через оголошення сигналу «повітряна тривога» та зупинення провадження у справі у зв’язку із перебування відповідної сторони у складі ЗСУ.
Застосування кримінально-процесуального законодавства
Протягом останніх місяців реєструються десятки й сотні таких злочинів як порушення законів та звичаїв війни (ст.438 ККУ), колабораційна діяльність (ст.111-1 ККУ), державна зрада (ст.111 ККУ), пропаганда війни (ст.436 ККУ), пособництво державі-агресору (ст.111-2 ККУ) тощо.
За даними Офісу Генерального прокурора станом на 7 липня 2023 року зареєстровано 97 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів, 17 тис. злочинів проти національної безпеки України. Також, згідно оприлюднених даних на брифінгу керівництва Верховного Суду «Правосуддя під час війни» 07.07.2023 р., – за час повномасштабного вторгнення до судів першої інстанції надійшло 1300 кримінальних проваджень щодо державної зради (розглянуто майже 500), понад 1800 – стосовно колабораційної діяльності (розглянуто більш ніж 700), 850 – щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників (розглянуто понад 650). Крім того, до судів надійшло 130 кримінальних проваджень щодо порушення законів та звичаїв війни (розглянуто 38), три – стосовно планування, підготовки, розв’язування та ведення агресивної війни, два – щодо геноциду та одне – щодо екоциду.
Крім того, з метою забезпечення ефективного розгляду таких справ законодавець постійно вносить зміни та доповнення до КПК України, – приклад тому ст.615 цього кодексу (особливий режим кримінальних проваджень в умовах воєнного стану).
Діяльність адміністративних та господарських судів
Під час воєнного стану Верховний Суд сформував відповідну судову практику при вирішенні окремих видів спорів в адміністративних справах. Зокрема, зроблені правові висновки про умови набуття внутрішньо переміщеною особою права на допомогу на проживання; про непідсудність адміністративним судам спорів щодо оскарження видачі повістки, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов’язку; про неналежність документа, що підтверджує зняття особи з військового обліку, до підстав для перетину кордону в умовах воєнного стану; про особливості звільнення платників від обов’язку сплати митних платежів на період дії воєнного стану та ін.
При цьому з 2022 року господарські суди активно розглядають велику кількість позовів щодо стягнення збитків, завданих внаслідок воєнної агресії рф. У зв’язку з тим, у господарських судах також постають питання щодо належних/допустимих доказів та способів захисту у таких справах. Станом на теперішній час лише формується відповідна судова практика у таких справах.
Також, з початком війни у ВС сформувалися нові юрисдикційні спори, зокрема щодо того, чи можуть суди розглядати спори, у яких відповідачем визначено рф; чи підлягають розгляду в господарських судах спори про оскарження рішень військового командування про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.
Погляд в майбутнє
Вже зараз чітко відслідковується тенденція до більш тісної співпраці з міжнародними судами, особливо стосовно злочинів, вчинених росією на території України. Зокрема, на даний час українська та міжнародна спільноти уважно слідкують за подіями у Міжнародному суді ООН та Міжнародному кримінальному суді (Гаазькому трибуналі) з приводу розгляду справ України проти росії. У таких справах рішення національних судів можуть бути одними з визначальних доказів підтвердження вини рф у вчиненні військових злочинів та завдання шкоди українським громадянам та юридичним особам.
Крім того, окремо необхідно звернути увагу, що на теперішній час назріла потреба в найближчому майбутньому внесення змін до процедур суддівської кар’єри. З цією метою у грудні 2023 року Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10140-д щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри, що відповідає рекомендаціям Європейської комісії та умовам Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо отримання макрофінансової допомоги.
Натомість слід пам’ятати, що зараз в судовій системі бракує суддів. Так, за офіційними статистичними даними (веб-сайт Судової влади України) чисельність суддів станом на 2023 рік, визначена наказом ДСА України, становить 6 278 суддів, а кількість суддів, які в 2022 році здійснювали правосуддя – 4 434 судді. Отже, станом на 31.12.2022 кадровий дефіцит суддів у місцевих та апеляційних судах які здійснювали правосуддя, становить 1 844 судді.
Відповідно, зменшення під час воєнного стану кількості судів, у яких відправляється правосуддя, поєднане з кадровим дефіцитом суддів, призводить до суттєвого збільшення навантаження на суди та суддів, що негативно впливає на оперативність та якість розгляду справ. Отже, є потреба у комплексному врегулюванні даного питання.
Також, окремо необхідно відзначити, що у 2022 році Україна отримала такий бажаний статус кандидата в члени ЄС (зокрема, 23 червня 2022 року лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС). Статус кандидата офіційно запускає процес набуття Україною членства в ЄС. Це в свою чергу зумовлює подальшу підготовку до повноцінного членства і трансформацію багатьох сфер, зокрема, і сфери правосуддя.
ВИСНОВОК: Незважаючи на невідворотній вплив війни та спричинені нею наслідки, судова система України надалі функціонує та забезпечує на належному рівні реалізацію конституційних прав кожної особи (громадянина чи відповідної юридичної особи) на ефективний судовий захист.
-
Лотиш Андрій Михайлович - адвокат, керуючий “Lotysh & Partners”