За даними останнього дослідження Міжнародного індексу прав власності (IPRI) за 2025 рік Україна посідає 104 місце серед 126 країн за рівнем захисту права власності. Це один із найнижчих показників у світі – і, на жаль, підприємці відчувають це на власному досвіді.
Лише за перші вісім місяців 2025 року відкрито 168 кримінальних справ, пов’язаних із рейдерством. До Офісу протидії рейдерства надійшло близько 830 скарг, із яких задоволено лише 247. Ці цифри – підтверджені аналітичними даними платформи Opendatabot — свідчать про одне: рейдерство залишається системною загрозою для бізнесу в Україні, а в умовах повномасштабної війни ця загроза лише зростає.
У цій статті, – виходячи з наявного досвіду юридичного супроводу бізнесу в Україні, – розглянемо п’ять найпоширеніших схем рейдерських атак, які фіксуються ЗМІ та судовою практикою у 2022–2025 роках.
Що таке рейдерство: коротко про головне
Рейдерство – це протизаконне захоплення контролю над підприємством або його активами проти волі власника, як правило, із використанням рішень державних і судових органів та/або із застосуванням силових методів. Ключова ознака: майно привласнюється на нібито «законних» підставах — через прогалини в законодавстві або системні вади функціонування державних інституцій (реєстрів, судової та правоохоронної систем тощо).
Рейдерство слід відрізняти від законного недружнього поглинання (M&A), яке хоч і здійснюється без бажання власника, але відбувається в межах закону. Рейдерство — завжди протизаконне.
Чому під час війни ризики зростають
Повномасштабна війна створила нові умови для рейдерів:
- значна частина власників бізнесу перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ і не може оперативно реагувати на незаконні дії;
- ринок комерційної нерухомості Києва та великих обласних центрів різко активізувався через релокацію підприємств;
- внутрішньокорпоративні конфлікти загострились через зміну операційних умов, фінансові труднощі та розрив партнерських зв’язків.
Розуміння механізмів атак – перший крок до ефективного захисту.
Схема №1. Фальсифікація документів та незаконні реєстраційні дії
Як це працює. Рейдери підроблюють протоколи загальних зборів учасників, статути, договори відчуження часток або рішення учасників. Отримавши підроблені документи, вони через недобросовісних державних реєстраторів — або осіб, які отримали доступ до їхніх облікових записів, — вносять зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР): змінюють власника чи керівника компанії.
За даними Opendatabot, 80% рейдерських справ пов’язані саме з підробленням документів.
Реальний кейс. Згідно відомостей, розміщених на веб-сайті Офісу Генерального прокурора 24.09.2025 р., – на Харківщині зловмисник розробив схему захоплення частки іноземної засновниці у статутному капіталі підприємства за допомогою відповідних сфальшованих документів. Зокрема, для цього він використав підроблені довіреності та акти приймання-передачі частки, які імітували волевиявлення законного власника. На підставі цих документів державний реєстратор вніс зміни до ЄДР, і зловмисник незаконно набув права власності на 46,2% статутного капіталу товариства. Лише після втручання Міністерства юстиції України відповідні записи були скасовані.
Правова кваліфікація. Такі дії кваліфікуються за ст. 205-1 КК України (підроблення документів, що подаються для державної реєстрації юридичної особи) та ст. 190 КК України (шахрайство).
Схема №2. Корпоративне рейдерство через внутрішні конфлікти
Як це працює. Рейдери або недобросовісні партнери використовують наявні конфлікти між учасниками товариства, штучно створені борги або сфабриковані претензії – щоб змусити власника поступитися часткою чи підписати невигідні угоди. Нерідко схема доповнюється інформаційними атаками, тиском через ЗМІ та ініціюванням перевірок з боку правоохоронних органів.
Особливу роль тут відіграє міноритарний учасник: саме через нього рейдери отримують доступ до внутрішньої інформації про компанію, а згодом – можливість діяти, використовуючи його корпоративні права.
На що звернути увагу. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – ЗУ «Про ТОВ»), учасник, частка якого становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Ця норма нерідко використовується як інструмент шантажу або дестабілізації бізнесу.
Схема №3. «Чорне» рейдерство – силове захоплення майна
Як це працює. До об’єктів залучаються приватні охоронні структури або групи тиску, які фізично блокують приміщення, змінюють замки, не допускають персонал, вилучають майно або документацію. Як правило, силова складова поєднується з паралельно проведеними незаконними реєстраційними змінами — щоб надати захопленню видимості «законності».
Це найбільш агресивний та очевидний тип атаки, однак саме він найчастіше стає підставою для кваліфікації дій за ст. 206-2 КК України (протиправне заволодіння майном підприємства) та ст. 206 КК України (протидія законній господарській діяльності).
Схема №4. Реєстрація на підставі підроблених або неіснуючих судових рішень
Як це працює. Судові рішення або «виготовляються» з нуля, або фальсифікуються на основі скасованих, закритих чи неіснуючих справ. Такі рішення подаються як підстава для внесення змін у реєстри: переходу права власності або зміни керівництва. Поширеними є випадки реєстрації на підставі фіктивних ухвал про забезпечення позову.
Чим небезпечна ця схема. Власник дізнається про зміну керівника або власника вже постфактум – після того, як нові «керівники» встигають вчинити правочини з активами компанії. Оскарження таких дій у суді є тривалим процесом, а активи за цей час можуть неодноразово змінити «власника».
Схема №5. Викрадення або компрометація електронного підпису (КЕП)
Як це працює. Хакерські атаки, фішингові листи або банальна необережність посадових осіб дозволяють зловмисникам отримати доступ до кваліфікованого електронного підпису (КЕП) директора або державного реєстратора. Це відкриває можливість для проведення реєстраційних дій від імені уповноваженої особи: підписання фіктивних договорів, передання активів або зміни власника – без фактичної участі суб’єкта.
Особливо вразливими є компанії, власники яких перебувають за кордоном або в ЗСУ і не мають можливості оперативно контролювати дії з корпоративними документами.
Висновок: реагування «постфактум» – не стратегія
Спільна риса всіх п’яти схем – раптовість. Рейдерська атака, як правило, виявляється вже на стадії, коли незаконні зміни внесено до реєстрів або майно перейшло до третіх осіб. Реагування «постфактум» не завжди дозволяє відновити корпоративний контроль або повернути незаконно відчужені активи – і судова практика це підтверджує.
Саме тому єдино ефективною стратегією є превентивний правовий захист: юридичний аудит компанії, антирейдерські запобіжники у статуті та договорах, правильна структура володіння активами, контроль за кредиторською заборгованістю.
Що робити вже зараз?
Адвокатське бюро «Лотиш і Партнери» надає такі послуги у сфері антирейдерського захисту бізнесу:
- Експрес-аудит бізнесу на предмет рейдерських ризиків
- Повний юридичний аудит підприємства (due diligence)
- Підготовка та внесення змін до установчих документів (антирейдерські запобіжники у статуті)
- Антирейдерське структурування бізнесу та активів
- Щомісячний абонентський супровід компанії
- Юридичний захист у разі вже розпочатого рейдерського захоплення
-
Лотиш Андрій Михайлович - адвокат, керуючий “Lotysh & Partners”