Директор компанії – це особа, якій власники бізнесу довіряють найбільше. Саме він підписує договори, розпоряджається банківськими рахунками, діє від імені товариства без довіреності. І саме він, у разі підкупу, шантажу або компрометації, стає найнебезпечнішим «містком» для рейдерської атаки.
Практика показує: значна частина рейдерських захоплень здійснюється не через зовнішній злам системи захисту компанії, а через її найслабшу внутрішню ланку – директора з необмеженими повноваженнями. Один підпис. Один договір. Один переказ коштів. І активи компанії вже у чужих руках.
Як обмежити повноваження директора так, щоб захистити бізнес від зловживань – і при цьому не перетворити компанію на бюрократичну машину, де кожне рішення погоджується тижнями? Відповідь на це питання дає принцип 4-х очей – один із найефективніших інструментів корпоративного захисту, який давно застосовується у міжнародній практиці, але досі залишається недооціненим в Україні.
Що таке принцип 4-х очей
Принцип 4-х очей (англ. Four Eyes Principle, Two-Man Rule) – це організаційно-правове правило, згідно з яким для підписання юридично або фінансово значущого документа чи прийняття відповідного рішення необхідний підпис або схвалення не однієї особи, а щонайменше двох.
Назва походить від простої логіки: якщо документ або рішення перевіряють четверо очей замість двох – вірогідність помилки, зловживання або підробки суттєво знижується.
У корпоративній практиці цей принцип реалізується через:
- обмеження повноважень директора на вчинення певних правочинів без згоди учасників або іншого уповноваженого органу;
- вимогу спільного підпису кількох посадових осіб на юридично значущих документах;
- обов’язкове погодження ключових рішень із загальними зборами учасників або наглядовою радою;
- внутрішній контроль за господарськими операціями через розподіл повноважень між різними посадовими особами.
Чому необмежені повноваження директора – це ризик
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – ЗУ «Про ТОВ») виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю підприємства та діє від його імені у межах, встановлених цим законом та статутом. Однак якщо статут не містить жодних обмежень – директор фактично отримує необмежені повноваження на вчинення будь-яких правочинів від імені компанії (за виключенням значних правочинів відповідно до ЗУ «Про ТОВ»).
На практиці це означає, що директор може:
- підписати договір про продаж нерухомості компанії без відома власників;
- залучити кредит або видати поруку на значну суму;
- укласти договір відступлення права вимоги, передавши борги компанії третім особам;
- підписати попередній договір щодо ключового активу, який зобов’язує компанію до відчуження майна в майбутньому;
- відкрити або закрити банківські рахунки, змінити підписантів.
Кожна з цих дій може стати інструментом рейдерської атаки – або результатом зловживання повноваженнями без злого умислу, просто внаслідок некомпетентності чи помилки керівника.
Правова основа для обмеження повноважень директора
Законодавство України прямо передбачає механізми обмеження повноважень виконавчого органу.
Значні правочини. Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про ТОВ» рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників – якщо інше не передбачено статутом.
Ця норма є диспозитивною у частині підвищення порогу, але може бути посилена статутом: поріг для обов’язкового погодження з учасниками можна знизити – наприклад, до 20–30% чистих активів або до конкретної грошової суми.
Обмеження у статуті. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЗУ «Про ТОВ» статутом може бути додатково обмежено перелік дій, які директор вправі вчиняти самостійно, – незалежно від вартості правочину.
Внесення обмежень до ЄДР. Усі встановлені статутом обмеження повноважень директора підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЄДР) і відображаються у виписках із реєстру. Це дозволяє контрагентам бачити реальні повноваження директора та унеможливлює посилання на «добросовісність» при укладенні правочинів із перевищенням повноважень.
7 практичних інструментів реалізації принципу 4-х очей
Інструмент 1. Обмеження у статуті щодо значних правочинів
У статуті необхідно чітко визначити:
- знижений поріг для правочинів, що потребують обов’язкової згоди загальних зборів – наприклад, правочини на суму понад 500 000 грн. або понад 20% чистих активів;
- окремий перелік видів правочинів, які директор не може укладати без згоди учасників незалежно від суми: договори іпотеки, застави, відчуження нерухомості, попередні договори щодо нерухомості, договори позики та кредиту, договори поруки, договори відступлення права вимоги;
- строки отримання згоди учасників – щоб процедура погодження не паралізувала операційну діяльність компанії.
Інструмент 2. Спільний підпис на протоколах загальних зборів
Замість підпису лише голови та секретаря зборів – усі учасники товариства підписують протоколи загальних зборів. Це унеможливлює підробку протоколів, оскільки зловмисникам необхідно буде сфальсифікувати підписи всіх учасників одночасно, що суттєво ускладнює реалізацію рейдерської схеми.
Додатково статутом може бути передбачено нотаріальне посвідчення рішень загальних зборів із ключових питань корпоративного управління.
Інструмент 3. Подвійний підпис на банківських документах
У договорах із банківськими установами та у внутрішніх положеннях компанії необхідно передбачити обов’язковий підпис двох уповноважених осіб на платіжних дорученнях, що перевищують встановлену суму, – наприклад, директора та головного бухгалтера або фінансового директора.
Більшість українських банків підтримують функцію підтвердження платежів двома підписантами в системах інтернет-банкінгу – цю можливість необхідно активно використовувати.
Інструмент 4. Колегіальний виконавчий орган
ЗУ «Про ТОВ» допускає створення колегіального виконавчого органу – дирекції – замість одноосібного директора. У такому разі рішення з питань, визначених статутом, приймаються колегіально – більшістю голосів членів дирекції. Це унеможливлює одноосібне прийняття рішень щодо ключових активів компанії.
Інструмент 5. Наглядова рада як орган контролю
Для компаній із складною структурою власності або значними активами доцільно передбачити у статуті наглядову раду як окремий орган управління, до виключної компетенції якого відноситься:
- погодження значних правочинів;
- затвердження річного бюджету та фінансових планів;
- контроль за діяльністю виконавчого органу;
- призначення та відкликання директора.
Інструмент 6. Контроль за КЕП директора
Окремим напрямом реалізації принципу 4-х очей є організаційний контроль за кваліфікованим електронним підписом (КЕП) директора та уповноважених осіб компанії:
- зберігання носія КЕП у захищеному місці з обмеженим доступом;
- регулярна зміна паролів доступу до КЕП;
- негайне скасування КЕП у разі зміни директора або виникнення підозри у компрометації підпису;
- використання двофакторної автентифікації при здійсненні реєстраційних дій в електронних реєстрах.
Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. Саме тому компрометація КЕП директора є одним із найнебезпечніших ризиків для компанії в сучасних умовах.
Інструмент 7. Внутрішні положення про порядок підписання договорів
Окрім статутних обмежень, доцільно розробити та затвердити внутрішнє положення про порядок укладення господарських договорів, яке визначає:
- обов’язкове юридичне погодження договорів понад встановлену суму до їх підписання;
- погодження договорів з фінансовою службою компанії;
- перелік видів договорів, які підлягають обов’язковому погодженню незалежно від суми;
- відповідальність за підписання договорів з порушенням встановленої процедури.
Як не паралізувати компанію: баланс між контролем і оперативністю
Найпоширеніше заперечення проти впровадження принципу 4-х очей звучить так: «Якщо кожен договір потрібно погоджувати – ми не зможемо оперативно працювати».
Це заперечення легко спростовується правильним налаштуванням системи контролю.
Правило 1. Диференційований підхід залежно від суми і виду правочину. Дрібні поточні договори (оренда офісної техніки, постачання канцтоварів, послуги зв’язку) директор підписує самостійно. Значні правочини та правочини з особливими видами активів — виключно за погодженням. Межа між «дрібним» і «значним» правочином визначається у статуті та внутрішніх положеннях компанії індивідуально — залежно від масштабу бізнесу.
Правило 2. Встановлення чітких строків погодження. Статут або внутрішнє положення має містити конкретні строки, протягом яких учасники або наглядова рада зобов’язані надати або відмовити у згоді на вчинення правочину. Наприклад: 3 робочі дні для правочинів до певної суми, 7 робочих днів – для значних правочинів. Відсутність відповіді у встановлений строк може вважатися мовчазною згодою – якщо це прямо передбачено статутом.
Правило 3. Використання електронних інструментів погодження. Сучасні системи електронного документообігу дозволяють погоджувати документи дистанційно протягом кількох годин – незалежно від місцезнаходження учасників. В умовах воєнного часу, коли значна частина власників бізнесу перебуває за кордоном, це є особливо актуальним.
Правило 4. Делегування повноважень на рівні внутрішніх наказів. Директор може делегувати частину своїх повноважень заступникам або керівникам підрозділів – на підставі внутрішніх наказів або довіреностей. Це дозволяє розподілити операційне навантаження, не концентруючи всі повноваження в одній особі.
Мотивація керівників: «золотий», «срібний» та «олов’яний» парашути
У даному разі рекомендується застосовувати не лише принцип 4-х очей в якості обмеження діяльності керівника, а й вибудувати належним чином відповідну систему мотивації, яка утримує керівника / ключових керівників від зловживань і забезпечує їхню лояльність навіть у кризових ситуаціях.
Зокрема, у міжнародній практиці корпоративного управління широко застосовуються так звані «парашутні» угоди:
- «Золотий парашут» – значна грошова компенсація топ-менеджменту у разі звільнення внаслідок зміни контролю над компанією або рейдерського захоплення. Утримує ключових керівників від співпраці з рейдерами, оскільки вони матеріально зацікавлені у збереженні чинної структури власності.
- «Срібний парашут» – аналогічна компенсація, але меншого розміру, для керівників середньої ланки.
- «Олов’яний парашут» – базові гарантії для рядових працівників «з правом підпису» – осіб, доступ яких до документів або КЕП може бути використаний рейдерами.
Поєднання обмежень повноважень із системою матеріальної мотивації формує середовище, у якому директор і ключові працівники є саме партнерами/колегами власника бізнесу, а не потенційною загрозою для компанії.
Висновок:
Принцип 4-х очей – не є бюрократією на підприємстві і не виражає недовіру до керівника. Це системний корпоративний захист, який одночасно вирішує дві задачі: унеможливлює зловживання повноваженнями та суттєво ускладнює реалізацію рейдерських схем через директора.
Правильно налаштований принцип 4-х очей – через статут, внутрішні положення, банківські інструменти та систему мотивації – дозволяє зберегти оперативність управління і водночас забезпечити надійний захист активів компанії.
У даному разі варто пам’ятати, що рейдери завжди шукають найслабшу ланку у системі захисту бізнесу. Директор із необмеженими повноваженнями – це саме та ланка, яку вони знаходять першою.
Адвокатське бюро «Лотиш і Партнери» в рамках абонентського юридичного супроводу бізнесу надає повний спектр послуг з превентивного антирейдерського захисту компанії через інструменти корпоративного управління: підготовка та внесення змін до статуту з урахуванням принципу 4-х очей, розробка внутрішніх положень про порядок підписання договорів, підготовка угод із керівниками (NDA, NCA, «парашутні» угоди), а також консультування з питань структурування корпоративного управління.
Зв’яжіться з нами для отримання консультації – і ми допоможемо вибудувати систему захисту, яка працює.
-
Лотиш Андрій Михайлович - адвокат, керуючий “Lotysh & Partners”