Питання позовної давності набуває особливого значення для бізнесу, який має прострочену дебіторську заборгованість та планує її стягнення в судовому порядку.
За останні п’ять років правила обчислення позовної давності в Україні неодноразово змінювалися. Спочатку строки були продовжені на період карантину COVID-19, згодом аналогічні правила запровадили на час воєнного стану, а з 30 січня 2024 року законодавець прямо передбачив зупинення перебігу позовної давності.
З 4 вересня 2025 року спеціальне зупинення перебігу позовної давності на період воєнного стану було скасовано, і строки знову почали спливати (закон № 4434-IX від 14.05.2025 р.).
Це має практичне значення для кредиторів, які планують стягнення заборгованості, що виникла як до початку повномасштабної війни, так і протягом 2022–2025 років.
Як рахувати позовну давність після 4 вересня 2025 року
Для правильного визначення строку звернення до суду необхідно враховувати всю хронологію законодавчих змін.
Період з 2 квітня 2020 року по 3 вересня 2025 року фактично був безперервним періодом дії спеціальних правил щодо позовної давності: спочатку у зв’язку з карантином, а потім — із воєнним станом. Для правильного розрахунку строку звернення до суду важливо враховувати чотири основні етапи законодавчого регулювання.
1. Карантин: продовження строків з 2 квітня 2020 року
Перші спеціальні правила були запроваджені у зв’язку з пандемією COVID-19.
Законом України № 540-IX від 30 березня 2020 року Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнили пунктом 12. З 2 квітня 2020 року він передбачав продовження на період карантину низки строків, установлених ЦК України, у тому числі загальної та спеціальної позовної давності.
Карантин, а разом із ним і дія відповідного спеціального правила, завершився 30 червня 2023 року.
2. Воєнний стан: нове правило з 17 березня 2022 року
Після запровадження воєнного стану законодавець встановив окремий механізм щодо перебігу цивільно-правових строків.
Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було включено пункт 19. Починаючи з 17 березня 2022 року визначені ЦК України строки, зокрема строки позовної давності, продовжувалися на період дії воєнного або надзвичайного стану.
Таким чином, у період із 17 березня 2022 року до 30 червня 2023 року одночасно діяли карантинне та воєнне правила. Після скасування карантину продовжував застосовуватися пункт 19, пов’язаний із воєнним станом.
3. З 30 січня 2024 року: позовну давність прямо «зупинили»
Наступна суттєва зміна відбулася після прийняття Закону України № 3450-IX від 8 листопада 2023 року.
З 30 січня 2024 року пункт 19 було викладено в новій редакції. Замість формулювання про «продовження» строків законодавець прямо встановив, що на період воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється.
Ця зміна мала значення з погляду юридичної конструкції. ЦК України регулює саме механізм зупинення перебігу позовної давності, тоді як окремого інституту її «продовження» глава 19 ЦК України не передбачає.
Водночас для практичного розрахунку строків обидва підходи мали схожий результат: відповідний період не враховувався при визначенні моменту спливу позовної давності.
4. З 4 вересня 2025 року: спеціальне зупинення скасовано
Чергову і принципово важливу зміну запровадив Закон України № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Цим Законом пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було виключено. Закон був опублікований 3 червня 2025 року та набрав чинності 4 вересня 2025 року.
Від цієї дати спеціальне правило, яке пов’язувало зупинення позовної давності з дією воєнного стану, більше не застосовується.
Отже, з 4 вересня 2025 року перебіг позовної давності більше не зупиняється у зв’язку з воєнним станом. Для кредиторів це означає необхідність заново перевірити строки за наявною дебіторською заборгованістю та визначити граничні дати для звернення до суду.
Тому для визначення кінцевої дати позовної давності недостатньо просто додати три роки до дати виникнення заборгованості.
Необхідно встановити, зокрема:
- коли виникло право вимоги та коли настало прострочення;
- яка частина строку позовної давності минула до 2 квітня 2020 року;
- чи виникла заборгованість уже під час дії спеціальних правил;
- чи були часткові оплати, визнання боргу або інші обставини, які можуть впливати на перебіг позовної давності;
- чи застосовується загальна трирічна або спеціальна позовна давність.
Окремої уваги потребують зобов’язання, у яких договором не встановлено конкретного строку виконання.
Що варто зробити бізнесу
Компаніям, які мають значний обсяг дебіторської заборгованості, доцільно провести аудит портфеля вимог та визначити строки позовної давності окремо щодо кожного боржника.
За результатами такого аналізу варто сформувати календар звернення до суду та визначити вимоги, які потребують першочергової підготовки позовів.
Водночас при прийнятті рішення про судове стягнення необхідно оцінювати не лише позовну давність, але й фінансовий стан боржника, наявність активів, можливість реального виконання майбутнього судового рішення, а також перспективи досудового врегулювання.
Детальну хронологію законодавчих змін, методику обчислення позовної давності з практичними прикладами та актуальну практику Верховного Суду проаналізувано у публікації адвоката Андрія Лотиша для «Юридичної газети»:
→ Читати повну статтю в «Юридичній газеті»: «Позовна давність під час воєнного стану: як правильно обчислити строки для стягнення дебіторської заборгованості»
Адвокатське бюро «Лотиш і Партнери» надає правову допомогу з питань стягнення дебіторської заборгованості, врегулювання господарських спорів та представництва інтересів бізнесу в судах.
Для оцінки перспектив стягнення заборгованості та визначення строків звернення до суду ви можете звернутися до нас за юридичною консультацією.