м. Київ, вул. Січових Стрільців 77, оф. 407 + 38 (067) 743-27-66 Пн. - Пт. 9.00 - 18.00
Номер телефону
+ 38 (067) 743-27-66
Форс-мажор

Форс-мажор (воєнний стан) і порушення умов договорів

За загальним правилом кожна сторона договору повинна належно виконувати свої обов’язки. Одностороння відмова чи зміна зобов’язання не допускається. При цьому сторона, яка порушила умови відповідної угоди, повинна нести цивільно-правову відповідальність у вигляді штрафу, пені та ін. Але з 24.02.2022р. сторони договору вправі посилатись на введений воєнний стан (форс-мажор) з метою звільнення від відповідальності за невиконання його умов.

Що таке форс-мажор з юридичної точки зору? Які особливості його застосування за різними видами цивільно-правових договорів? Фахівці адвокатського бюро «Андрія Лотиша» надають відповіді на ці питання для практичного застосування.

Форс-мажор та загальний лист Торгово-промислової палати

Поняття «форс-мажор» в юриспруденції застосовується в сенсі відповідної непереборної сили, непередбачуваної події, що не залежить від волі сторін договору та веде до неможливості належного виконання зобов’язань. Зокрема, форс-мажорні обставини у договірних правовідносинах виступають в якості подій, що потенційно можуть звільняти сторони від відповідальності за невиконання зобов’язань.

Важливо! В Україні форс-мажор засвідчує Торгово-промислова палата (ТПП), що встановлено законом №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997. Згідно зі статтею 14-1 закону, ТПП видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин. З поширеною практикою отримання таких сертифікатів підприємці та фізичні особи зіткнулися за пандемії коронавірусу COVID-19  протягом 2020-2021 років. Юристами також був накопичений певний досвід використання таких сертифікатів в судах, під час вирішення спорів щодо невиконання положень договорів за цей період часу.

Проте у даному разі правовий режим воєнного стану, наявність бойових дій у ряді регіонів країни та спричинені руйнування інфраструктури, – це обставини непереборної сили, які недоцільно порівнювати з ситуацією навколо коронавірусу. Вплив таких обставин має місце майже на всіх громадян та суб’єктів господарювання. Виходячи з цього, 19 лютого 2022-го Торгово-промислова палата України видала загальний для застосування лист №2024/02.0-7.1. За яким воєнні дії віднесені до форс-мажорних обставин. Тобто, даний документ може використовувати який завгодно учасник договірних правовідносин для засвідчення форс-мажору. Лист потрібно лише роздрукувати, та додати до пакета інших документів, які формує сторона для аргументації своєї позиції (в суді чи в ході досудового вирішення спору). Але виникає питання, – наскільки цей лист ТПП буде братися до уваги у тій чи іншій справі відповідним судом.

Вважаємо, що для належної аргументації варто додатково отримувати у ТПП так звані «індивідуальні» довідки (листи) про форс-мажорні обставини. Які будуть підтверджувати вплив / дію непереборної сили на можливість виконання / невиконання окремого договору. І таким чином, – підтверджувати причинно-наслідковий зв’язок між фактами невиконання зобов’язань та наявністю форс-мажорних обставин (воєнних дій).

Наша компанія є офіційним членом Київської ТПП та у разі потреби супроводжує отримання довідок про форс-мажорні обставини.

Кредитні договори та договори іпотеки

У вказаній сфері законодавство чітко регламентує вплив обставин непереборної сили на взаємовідносини позичальників і банківських (фінансових) установ. Так, зважаючи на воєнний стан, без будь-яких додаткових умов та застережень посилання на форс-мажор (воєнний стан) може застосовуватися у всіх видах договорів кредитування. 

Важливо! Законом №2120-IX від 15.03.2022 внесено зміни до законів «Про банки та банківську діяльність», «Про споживче кредитування» та «Про іпотеку». На час воєнного стану плюс 30 днів після закінчення/ скасування у кредитних правовідносинах діють такі нові правила:

  • позичальник може не вносити обов’язкових платежів за графіком, та не буде нести за це відповідальності у вигляді штрафу й пені, а якщо неустойка нараховувалась кредитором після 24 лютого, то вона має бути списана;
  • кредитору забороняється збільшувати процентну ставку у випадку невиконання позичальником зобов’язань за договором про споживчий кредит (виняток – коли змінювана процентна ставка зафіксована в умовах договору);
  • іпотекодержатель не може протягом цього періоду набути права власності на предмет іпотеки, продати відповідний об’єкт нерухомості, виселити з нього мешканців.

Водночас наведені норми законодавства не вирішують у повному обсязі завдань з врегулювання можливих спірних відносин між позичальниками і банківськими установами. Крім того, на теперішній час не всі українські банки погоджуються надавати позичальникам «кредитні канікули».

Отже, на нашу думку, зважаючи на вказані обставини, виникає потреба внести необхідні зміни і доповнення у законодавство. Якими передбачити для позичальників можливість отримання «кредитних канікул» в обов’язковому порядку та на максимально можливий період часу, – у разі документального обґрунтування позичальником фінансової неспроможності.

Форс-мажор і господарські договори

У правовідносинах між контрагентами суб’єктами господарювання застосування або не застосування форс-мажору залежить від конкретних прописаних умов господарського договору. Зокрема, – дії договору в часі, прописаної заздалегідь відповідальності сторін, наявності та змісту форс-мажорного застереження.

До відома! Спірні питання застосування форс-мажору у договірних зобов’язаннях (у зв’язку з введеним воєнним станом) вирішуються у господарському суді. При цьому істотним буде з’ясування наступних обставин:

  • чи звернулась сторона до контрагента за першої можливості з повідомленням про наявність перешкод й тимчасову неможливість виконати зобов’язання;
  • чи існує причинно-наслідковий зв’язок між введенням воєнного стану та невиконанням зобов’язань, адже кожен бізнес несе певні комерційні ризики;
  • де саме територіально мали виконуватись зобов’язання, – адже умови в західних та східних регіонах України, попри дію воєнного стану по всій державі, різняться;
  • чи визначені належним чином у договорі форс-мажорні обставини і наслідки їх настання.

Отже, з метою уникнення непередбачених обставин рекомендуємо підприємствам прописувати у господарських договорах такі умови щодо застосування форс-мажору, пов’язаного з воєнними діями:

Сторони можуть посилатись на форс-мажорні обставини у разі наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку впливу відповідної форс-мажорної обставини на неможливість виконання умов договору. З цією метою сторона договору, яка зазнала прямого впливу форс-мажорної обставини на неможливість виконання умов цього договору, повинна отримати у Торгово-промисловій палаті України окрему довідку, підтверджуючу наявність форс-мажорних обставин у відношенні до такої сторони за цим договором та у зв’язку з цим неможливість виконання умов цього договору. У такому разі терміни виконання зобов’язань за цим договором відкладаються на час дії підтверджених форс-мажорних обставин.

У випадку відсутності у відповідної сторони договору вказаної довідки Торгово-промислової палати, – сторона договору не може посилатись на наявність (дію) форс-мажорних обставин.

 

У разі виникнення запитань щодо наслідків невиконання умов договорів у зв’язку з впливом форс-мажорних обставин (воєнним станом), – звертайтесь за консультаціями до юристів нашої компанії.

Scroll Up