За загальним правилом кожна сторона договору повинна належно виконувати свої обов’язки. Одностороння відмова чи зміна зобов’язання не допускається. При цьому сторона, яка порушила умови відповідної угоди, повинна нести цивільно-правову відповідальність у вигляді штрафу, пені та ін. Але з 24.02.2022р. сторони договору вправі посилатись на введений воєнний стан (форс-мажор) з метою звільнення від відповідальності за невиконання його умов.
Що таке форс-мажор з юридичної точки зору? Які особливості його застосування за різними видами цивільно-правових договорів? Фахівці адвокатського бюро «Андрія Лотиша» надають відповіді на ці питання для практичного застосування.
Форс-мажор та загальний лист Торгово-промислової палати
Поняття «форс-мажор» в юриспруденції застосовується в сенсі відповідної непереборної сили, непередбачуваної події, що не залежить від волі сторін договору та веде до неможливості належного виконання зобов’язань. Зокрема, форс-мажорні обставини у договірних правовідносинах виступають в якості подій, що потенційно можуть звільняти сторони від відповідальності за невиконання зобов’язань.
Важливо! В Україні форс-мажор засвідчує Торгово-промислова палата (ТПП), що встановлено законом №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997. Згідно зі статтею 14-1 закону, ТПП видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин. З поширеною практикою отримання таких сертифікатів підприємці та фізичні особи зіткнулися за пандемії коронавірусу COVID-19 протягом 2020-2021 років. Юристами також був накопичений певний досвід використання таких сертифікатів в судах, під час вирішення спорів щодо невиконання положень договорів за цей період часу.
Проте у даному разі правовий режим воєнного стану, наявність бойових дій у ряді регіонів країни та спричинені руйнування інфраструктури, – це обставини непереборної сили, які недоцільно порівнювати з ситуацією навколо коронавірусу. Вплив таких обставин має місце майже на всіх громадян та суб’єктів господарювання. Виходячи з цього, 19 лютого 2022-го Торгово-промислова палата України видала загальний для застосування лист №2024/02.0-7.1. За яким воєнні дії віднесені до форс-мажорних обставин. Тобто, даний документ може використовувати який завгодно учасник договірних правовідносин для засвідчення форс-мажору. Лист потрібно лише роздрукувати, та додати до пакета інших документів, які формує сторона для аргументації своєї позиції (в суді чи в ході досудового вирішення спору). Але виникає питання, – наскільки цей лист ТПП буде братися до уваги у тій чи іншій справі відповідним судом.
Вважаємо, що для належної аргументації варто додатково отримувати у ТПП так звані «індивідуальні» довідки (листи) про форс-мажорні обставини. Які будуть підтверджувати вплив / дію непереборної сили на можливість виконання / невиконання окремого договору. І таким чином, – підтверджувати причинно-наслідковий зв’язок між фактами невиконання зобов’язань та наявністю форс-мажорних обставин (воєнних дій).
Наша компанія є офіційним членом Київської ТПП та у разі потреби супроводжує отримання довідок про форс-мажорні обставини.
Кредитні договори та договори іпотеки
У вказаній сфері законодавство чітко регламентує вплив обставин непереборної сили на взаємовідносини позичальників і банківських (фінансових) установ. Так, зважаючи на воєнний стан, без будь-яких додаткових умов та застережень посилання на форс-мажор (воєнний стан) може застосовуватися у всіх видах договорів кредитування.
Важливо! Законом №2120-IX від 15.03.2022 внесено зміни до законів «Про банки та банківську діяльність», «Про споживче кредитування» та «Про іпотеку». На час воєнного стану плюс 30 днів після закінчення/ скасування у кредитних правовідносинах діють такі нові правила:
- позичальник може не вносити обов’язкових платежів за графіком, та не буде нести за це відповідальності у вигляді штрафу й пені, а якщо неустойка нараховувалась кредитором після 24 лютого, то вона має бути списана;
- кредитору забороняється збільшувати процентну ставку у випадку невиконання позичальником зобов’язань за договором про споживчий кредит (виняток – коли змінювана процентна ставка зафіксована в умовах договору);
- іпотекодержатель не може протягом цього періоду набути права власності на предмет іпотеки, продати відповідний об’єкт нерухомості, виселити з нього мешканців.
Водночас наведені норми законодавства не вирішують у повному обсязі завдань з врегулювання можливих спірних відносин між позичальниками і банківськими установами. Крім того, на теперішній час не всі українські банки погоджуються надавати позичальникам «кредитні канікули».
Отже, на нашу думку, зважаючи на вказані обставини, виникає потреба внести необхідні зміни і доповнення у законодавство. Якими передбачити для позичальників можливість отримання «кредитних канікул» в обов’язковому порядку та на максимально можливий період часу, – у разі документального обґрунтування позичальником фінансової неспроможності.
Форс-мажор і господарські договори
У правовідносинах між контрагентами суб’єктами господарювання застосування або не застосування форс-мажору залежить від конкретних прописаних умов господарського договору. Зокрема, – дії договору в часі, прописаної заздалегідь відповідальності сторін, наявності та змісту форс-мажорного застереження.
До відома! Спірні питання застосування форс-мажору у договірних зобов’язаннях (у зв’язку з введеним воєнним станом) вирішуються у господарському суді. При цьому істотним буде з’ясування наступних обставин:
- чи звернулась сторона до контрагента за першої можливості з повідомленням про наявність перешкод й тимчасову неможливість виконати зобов’язання;
- чи існує причинно-наслідковий зв’язок між введенням воєнного стану та невиконанням зобов’язань, адже кожен бізнес несе певні комерційні ризики;
- де саме територіально мали виконуватись зобов’язання, – адже умови в західних та східних регіонах України, попри дію воєнного стану по всій державі, різняться;
- чи визначені належним чином у договорі форс-мажорні обставини і наслідки їх настання.
Отже, з метою уникнення непередбачених обставин рекомендуємо підприємствам прописувати у господарських договорах такі умови щодо застосування форс-мажору, пов’язаного з воєнними діями:
Сторони можуть посилатись на форс-мажорні обставини у разі наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку впливу відповідної форс-мажорної обставини на неможливість виконання умов договору. З цією метою сторона договору, яка зазнала прямого впливу форс-мажорної обставини на неможливість виконання умов цього договору, повинна отримати у Торгово-промисловій палаті України окрему довідку, підтверджуючу наявність форс-мажорних обставин у відношенні до такої сторони за цим договором та у зв’язку з цим неможливість виконання умов цього договору. У такому разі терміни виконання зобов’язань за цим договором відкладаються на час дії підтверджених форс-мажорних обставин.
У випадку відсутності у відповідної сторони договору вказаної довідки Торгово-промислової палати, – сторона договору не може посилатись на наявність (дію) форс-мажорних обставин.
У разі виникнення запитань щодо наслідків невиконання умов договорів у зв’язку з впливом форс-мажорних обставин (воєнним станом), – звертайтесь за консультаціями до юристів нашої компанії.