м. Київ, вул. Січових Стрільців 77, оф. 407 + 38 (067) 743-27-66 Пн. - Пт. 9.00 - 18.00

Переведення садових і дачних будинків у житлові приміщення

 

Можливість переведення садових і дачних будинків у жилі будинки передбачена положеннями Закону України від 02.09.2014р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання».

Згідно вказаного закону громадяни мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

При цьому необхідно мати на увазі, що будівництво приватних будинків дуже часто здійснювалось саме на садових земельних ділянках, які знаходять за межами населених пунктів. Надалі, після завершення будівництва та оформлення права власності саме на садовий будинок, чимало людей залишались проживати у таких будинках.

У зв’язку з цим, правове становище власників зазначених будинків було вкрай складним. Оскільки їхні мешканці не могли належним чином зареєструватись за місцем свого фактичного проживання та виконати вимоги ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», – якою передбачено, що будь-які фізичні особи зобов’язані  протягом  десяти  днів після прибуття до нового місця проживання   зареєструвати  власне місце  проживання.

Виходячи з вищезазначеного, власники садових / дачних будинків не мали можливості оформлювати передбачені законодавством соціальні виплати, пенсійне забезпечення, взяття на військовий облік, отримання безкоштовної медичної допомоги тощо.

Але з прийняттям вищевказаного закону всі правові питання власників садових / дачних будинків можуть бути вирішені у найкоротші терміни.

 

Прописка / реєстрація у садових будинках.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання» надає нове визначення терміну «місце проживання фізичної особи».

Законом внесено зміни у частину першу статті 29 Цивільного кодексу України, яку викладено у такій редакції:

«1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово».

Крім того, положення статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» викладено у такій редакції:

«місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово».

Житлом фізичної особи, з урахуванням внесених законом змін, вважається житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

При цьому, необхідно мати на увазі, що у діючій редакції частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місце проживання фізичної особи визначено наступним чином:

«1. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово».

Також, у прикінцевих положеннях закону зазначено:

«Тимчасово, до проведення реформи адміністративно-територіального устрою, дачні поселення та садівницькі товариства у приміських зонах обліковуються за тими населеними пунктами, з якими вони зв’язані адміністративно або територіально.

Тимчасово, до проведення реформи адміністративно-територіального устрою, до жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, також відносяться жителі, які проживають постійно за межами цих адміністративно-територіальних одиниць, але житло яких віднесено до відповідного села, селища чи міста».

 

Отже, місцем проживання фізичної особи, відповідно до закону, може бути житло (житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення), яке знаходиться як у відповідному населеному пункті (місті, селі, селищі), так і житло, яке знаходиться за його межами.

Тобто, законодавець надає право визначати місце проживання фізичної особи також у житловому будинку, який попередньо переведений з садового / дачного будинку та знаходиться за межами відповідного населеного пункту.

Окрім іншого, перехідними положеннями закону передбачається, що власники дачних / садових будинків мають такі ж права, як і жителі відповідних населених пунктів. Мається на увазі стосовно присвоєння поштових адрес, проведення газопостачання, електрифікації, забезпечення необхідною інфраструктурою та ін.

 

 

 

_____________________________________________________________________________

«Lotysh & Partners»

Залишити коментар